UTF-8, порівняно з UTF-16, найбільший виграш у компактності дає для текстів латиницею, оскільки латинські літери без діакритичних знаків, цифри та найпоширеніші розділові знаки кодуються в UTF-8 лише одним байтом, і коди цих символів відповідають їхнім кодам в ASCII.

Кодуванням UTF-8 використовуються 14 байт, кодуванням UTF-16 – 20 байт, що пов’язано з надмірністю кодування англомовних символів у другому випадку через використання додаткового байта 0х00.

У кодуванні Unicode один символ займає 16 біт пам’яті, що відповідає 2 байтам (1 байт = 8 біт).

Один символ кодування UTF-16 представлений послідовністю двох байт або двох пар байт .